Розділи музею:


Головна
Історія школи
Директори
Ветерани праці
Учасники війни
Афганістан
Чорнобиль
Видатні люди
Творці краси
Гірники
Спортсмени
Сторінка автора
Фотоальбом
Книга відгуків Написати листа

Музей середньої школи №36

Обов'язок в ім'я життя


Фокша Федір Іванович.
Випускник 1971 року, підполковник запасу.
У 1977 році Фокша Ф.І. закінчив Вольське вище військове училище тилу. З 16 травня по 5 липня 1986 року в складі підрозділу 25 Харківської бригади хімзахисту перебував в зоні Чорнобильської АЕС. Завдання підрозділу полягало в тому, щоб не допустити поширення радіоактивного пилу за межі зони АЕС. Тривалість зміни визначали дозиметристи. Частіше це становило 1 хвилину для рядових, що в спецкостюмах зі шлангів розбризкували клейку речовину на даху реактора, або на інших об'єктах. Роботою керував офіцер строго за секундоміром. Він перебував в свинцевій кабіні до 30 хвилин.
Підрозділ базувався за межею 30-кілометрової зони в селі Оране. Дехто з місцевих жителів похилого віку відмовлявся залишати рідну оселю. Вони потребували допомоги по господарству. Федір Іванович - людина високопорядна, трудолюбива і сумлінна, охоче допомагав цим людям у вільний від роботи час. Трави накосить, паркан полагодить, чи щось інше. Люди не лишались байдужими до долі цієї молодої людини. Одна старенька господиня була особливо уважна до Федора Івановича. Вона ввесь час напувала його якимись, лише їй відомими відварами трав, шепочучи молитви. Чи то напої тієї сердечної жінки з її молитвами, чи щось інше додавало сил Федору Івановичу п'ятдесят днів нести ту непосильну службу.
В 1992 році Фокша Ф.І. в званні підполковника запасу демобілізувався з армії. Він неохоче згадує той важкий для себе час випробувань, як і більшість його товаришів-однополчан. Всі вони в повній мірі виконали святий обов'язок, в якому присягалися на вірність народу і Батьківщині.
Спливуть віки, минуть тисячоліття, та чорнобильська земля триматиме в пам'яті тих, хто рятував її від руїни. Хочеться сподіватись на людську пам'ять і вдячність.


Шерер Сергей Владимирович.
Выпускник СШ№36 1974года, выпускник Ворошиловградского высшего авиационного училища.
27апреля 1986 года штурмана вертолетного полка Сергея Шерера подняли по тревоге в четыре утра. Получил шокирующее сообщение: в Чернобыле взорвался реактор! Ценой жизни людей пожар был ликвидирован. Но разрушающий поток радиации продолжал распространяться по территории Украины, Беларуси и европейской части России. Необходимо было сверху попытаться нейтрализовать ядовитые выбросы. Даже мизерные дозы радиации вызывают необратимые процессы в организме. А приборы вертолета зашкаливают. Последняя цифра на нем 500 Рентген. А сколько выше?! Взорванный реактор "дышал" будто тяжело раненный зверь. Ми-26, единственная на то время винтокрылая машина грузоподъемностью 20 тонн трудилась бесперебойно. Свинец и песок на приспособлении в виде парашюта сбрасывали прямо по центру кратера. Даже при этом условии груз при падении вызывал облако радиоактивной пыли, расшатывая фундамент реактора. До двадцати вылетов в день делали вертолетчики. Адская работа продолжалась до захода солнца. За каждой ходкой сбрасывали по восемь тонн груза. В памяти возникают строки: "Бой идет святой и правый, бой идет не ради славы, ради жизни на Земле!" Этот неравный бой Человек - Атом продолжался долгих четверо суток. Сергея Шерера вместе с другими военными летчиками отправили самолетом в Москву и поместили в Центральный научно-исследовательский авиационный госпиталь. Сначала радиация, как безжалостная вражеская стрела, поразила шестерых вертолетчиков. Тяжело заболели еще четверо. Другие ушли на пенсию. Шерер и еще шестеро продолжают летать. Шерер Сергей занимает ответственную должность в штабе Военно-воздушных сил Беларуси. За подвиг над реактором Сергей Владимирович Шерер награжден орденом "За службу Отечеству."


Євген Кривошей.
Випускник 1978 року.


Писаревський Анатолій Іванович.
Підполковник внутрішньої служби МРС України, помічник начальника пожежегасіння Кривого Рогу, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС у 1989 році.


Станіслав Добронецький.
Випускник 1978 року.


Віталій Перченко.
Випускник 1978 року.



спонсор сайта
интернет сервис провайдер Претчер
Интернет + Интерактивное Телевидение
Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика